Після повернення
Після повернення документує досвід колишніх дітей-шукачів притулку, яких примусово вивезли до Афганістану після досягнення 18 років, заповнюючи життєво важливу прогалину в їх освіті, працевлаштуванні, здоров’ї та благополуччя.
Більшості дітей-шукачів притулку без супроводу надається тимчасова форма відпустки, яка дозволяє їм залишатися у Сполученому Королівстві до досягнення ними 18-річного віку. Багатьом із тих, хто подає заяву на подальшу відпустку, щоб залишитися у Сполученому Королівстві, відмовляють і ризикують змушений повернутися до Афганістану після того, як провів роки становлення, доглядаючи за дітьми в системі опіки Великобританії. З 2007 року 2018 осіб, які залишили опіку, були примусово вивезені в Афганістан, але до цього дослідження не проводилося суворого моніторингу їхнього досвіду чи самопочуття після повернення.
У цьому звіті відслідковуються 25 осіб, які залишили опіку, повернулися до Афганістану за допомогою серії із 153 інтерв’ю, проведених у Кабулі протягом 18 місяців.
Без винятку молоді люди, за якими проводився моніторинг, повідомили, що відчувають низку взаємопов’язаних труднощів під час повернення, включаючи труднощі возз’єднання з членами сім’ї, незахищеність, гострі проблеми з психічним здоров’ям, проблеми з продовженням будь-якої форми освіти чи значущої роботи та бідність.
Молоді репатріанти намагаються уявити чи створити собі майбутнє в Афганістані. На завершення дослідження шестеро молодих людей вже покинули Афганістан, а місцезнаходження ще 11 невідоме.
З моменту опублікування в 2016 році ця доповідь привела до змін у керівних документах ООН щодо Афганістану та була цитована у великій кількості рішень щодо апеляцій.
Прочитайте повний звіт тут і супровідні рекомендації щодо політики тут